Євгеній Уткін — Голова Ради директорів «КM Core», Президент компанії «КМС Україна», Член Ради директорів ВАТ «НДІ МЕ і Мікрон» (Росія), Голова Ради директорів компанії «Polyteda» (Канада). Навчався у Московському інституті електронної техніки за спеціальністю «мікропроцесорні системи», у бізнес-школі INSEAD (Франція), бізнес-школі IMD (Швейцарія), на програмі VCEP (Venture Capital Executive Program) у Haas School of Business університету Berkeley (США). «Бізнесмен року» (1997), лауреат конкурсу «Топ-10 топ менеджерів Росії» (2007). Кар’єру починав електрослюсарем на шахті. Під його керівництвом компанія «Сітронікс» (Росія) увійшла на Лондонську фондову біржу з ринковою капіталізацією 2,3 млрд. доларів, що зробило її найбільшою в Східній Європі хай-тек компанію. Підтримує освітні та культурні проекти «KvazArt»: фестиваль сучасного мистецтва «Гогольfest», джазовий фестиваль «Jazz in Kiev», культурно-освітній центр «Майстер Клас». Захоплення: джаз, мистецтво, подорожі та спорт.

Євгеній Уткін поділиться своїм баченням майбутнього бізнесу і країни.

Програма події

Тарас Компаніченко — кобзар і лірник, який майстерно грає на кобзі, бандурі, лірі, волинці, знаходить у приватних європейських архівах і виконує музичні твори середньовіччя, бароко, класицизму, романтизму, часів української революції 1918-1922 років. Співає народні пісні українською, церковнослов’янською, старопольською, польською, французькою та німецькою мовами. Він — братчик Кобзарського цеху в Києві, соліст міжнародного хору «Академiя традицiй», рок-фолькового гурту «Карпатiянs» та гурту «Хорея Козацька». Бере участь у міжнародних фольклорних фестивалях, дає майстер-класи українських танців і кобзарсько-лірницьких традицій. Згідно з традиціями кобзарювання Тараса можна почути біля Михайлівського собору, Покровської церкви чи в Пирогово.

Тарас Компаніченко розкаже про Хорею Козацьку і збереження первинних цінностей.

Українська старовинна музика і поезія є носіями цінностей і культурних традицій, які необхідні для виховання національної ідентичності, вартування цінностей людини в собі та людяності у світі. Старовинна музика – це засіб забезпечення зв’язку між поколіннями, передача найкращого, найціннішого, найшляхетнішого, піднесення Людини в собі і все те найкраще, що виробила Земля. Коли зв’язки зламані, атрофується і вмирає найвище в людині. Відновити і не загубити первинні цінності, повернутися до основ того, що є людина, можна через колискові, пісні, танець, казку, малярство. У своїй доповіді Тарас розкаже, як за допомогою Хореї Козацької можна, як казав Тарас Шевченко, «відновити тихий Рай», на первинній щиросердності людини будувати національну ідентичність і краще суспільство, розуміти себе, свої корені, своє майбутнє.

Програма події

Дмитро Грязнов закінчив факультет інформатики та обчислювальної техніки НТУУ «КПІ» у 1995 році, після чого працював у компанії «Квазар-Мікро». Протягом останніх 10 років працює у Intel на посаді Директора з розвитку корпоративних проектів. Основні сфери діяльності Дмитра – просування сучасних архітектурних рішень та концепцій інформаційних технологій на ринку України, в тому числі і у сфері освіти. Очолює український напрямок проекту «World Ahead». Захоплюється історією та генеалогією.

Дмитро поділиться баченням того, як будувати новий освітній простір у XXI сторіччі.

Чому сучасний українській бізнес не може швидко адаптуватися до нових економічних реалій? Одна з причин – це проблема кадрів всіх рівнів. Єдине рішення – якісно покращити освітній процес. Більшість першокурсників не бачать своє майбутнє у тій галузі, яку опановують у навчальному закладі. Завантаження інформації та завчання шаблонів у школах не дозволяє здобувати ті знання і навики, які потрібні у XXI столітті, серед них: медіа-грамотність, критичне мислення, робота в команді, громадська активність. Настав час будувати новий освітній простір для якісної взаємодії між учнями, вчителями та батьками, для створення знань, а не їхнього пасивного споживання. Важливу роль у побудові нової екосистеми відіграватимуть технології, які сприятимуть взаємодію, процеси обміну інформацією та знаннями у школах і дозволятимуть оперативно створювати актуальний зміст, вибудовувати систему для децентралізованого обміну здобутками у сфері знань по всьому світу, а також успішно застосовувати їх у житті.

Дмитро розкаже про те, яким він бачить процес побудови екосистеми для розвитку нової освіти в Україні і про те, яким чином інформаційні технології можуть сприяти цьому.

Програма події

Костянтин Могильник — письменник, сценарист, продюсер. Засновник у 1998 Команди EQUITES, її «мозковий центр». Автор щоденника 40-денного голодування під час подорожі шляхом Колумба. Разом з Дмитром Каратєєвим автор 4 романів в рамках проекту Ключ.

Костянтин розкаже про мандри заради пізнання себе і збереження Землі.

Діяльність Команди EQUITES спрямована на здійснення екстремальних подорожей та на використання них як основи для поширення інформації про прихованні можливості організму людини та про красу і вразливість нашої Землі. Останній їх визначний проект — Columus Quest: EQUITES перетнули на яхті Атлантичний океан за 40 днів, протягом яких члени команди повністю голодували. «Ми не зустрінемо іншого такого прикладу в історії медицини», – коментує лікар Адріаан ван дер Варт, який супроводжував команду у плаванні. Тепер команда разом з ентузіастами з інших країн планує новий амбітний проект — ПОЛЮС-ПОЛЮС — має привернути увагу планети до екологічної теми. Про це та про інші цікаві речі, пов’язані з Командою розповість Костянтин Могильник.

У жовтні 2011 року відбудеться експедиція Команди EQUITES з Північного полюса на Південний на легендарному літаку DC-3. Такого перельоту ще не було в історії людства. Такого більше не буде. Адже за ймовірними прогнозами вчених вже у 2014 посадка на Північному полюсі буде неможливою через швидке танення полярної криги. Мета польоту ПОЛЮС-ПОЛЮС – привернуту увагу всього світу до катастрофічних наслідків стрімких змін клімату Землі. Польот відбудеться за участю пілота Джонa Риварда (США), командира команди російських космонавтів, льотчика-космонавта Юрія Лончакова і Команди EQUITES.

Програма події

Юлія Ліхоліт — студентка 2-го курсу психології Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. Народилася у 1991 році у місті Жмеринка Вінницької області. З квітня 2007 року заямеється темою розв’язання конфліктів серед підлытків. Влітку 2008 року почала працювати фасилітатором та медіатором у шкільних службах порозуміння. Сьогодні навчає і тренує медіаторів зі всіх куточків України.

Юлія Ліхоліт розкаже про мистецтво вирішення конфліктів та знаходження порозуміння у школах.

Як зазвичай вирішують конфлікти серед школярів? Учитель або завуч визнає, хто винен, а хто ні, просить одну сторону вибачитись. Такий спосіб може зародити глибинну образу або злість в іншої сторони, бажання помститись за несправедливість, що призводить до підліткової злочинності та залишає душевну рану у дитини. В такій парадигмі зрідка шукають істину і знаходять причини конфлікту. У школах міста Жмеринки створено центри порозуміння, де самі школярі навчаються мистецтву розв’язання міжособистісних питань, складають угоди примирення, проводять кола цінностей з батьками та вчителями. Тут діти набувають потрібні для життя навички слухати один одного, висловлювати свою думку, приймати та поважати інтереси іншого, взаємодіяти та спілкуватися задля порозуміння. Яким чином це вдається? Які існують процеси та принципи проведення діалогу для знаходження найкращих виходів з конфлікту? Яким чином можна примінити ці принципи у спілкуванні з родиною, друзями, колегами? Відповіді на ці питання на основі набутого досвіду у своїй короткій доповіді спробує дати Юлія.

Програма події

Олексій Бобровников — журналіст і сценарист документальних фільмів продакшн-студії «Лифт в облака», що спеціалізується на виробництві науково-популярних, історичних, публіцистичних фільмів і телепередач. Автор сценарію фільмів «Вакцини: бізнес на страху» (2009), що отримав спеціальний приз московського фестивалю Detective Fest, та «Анатомія голосу» (2010).

Олексій Бобровніков розкаже про вплив музики на мозок людини.

Поставивши собі питання «Яким чином музика пливає на організм людини?» разом з науковцями-нейрофізіологами журналісти спробували зазирнути у мозок людини, професійної співачки. Так, науково-популярний фільм «Анатомія голосу» став першим дослідженням цього питання не лише в Україні, але й, маубть, у світі. Що відбувається в організмі людини, яка співає? Яким чином співи і музика змінюють структуру мозку, свідомість людини, стиль життя? Яким чином народжується натхнення, і що відбувається з мозком у найінтимніші хвилини творчості? Власними спостереженнями, а також доведеними фактами і науковими висновками по темі поділиться автор сценарію Олексій Бобровніков.

Програма події

Роман Морозов — один з організаторів та ключових лідерів, програмний директор молодіжно-підліткового центру ШELTER+ у Кривому Розі. Роман проводить авторські тренінги з лідерства, волонтерства, командної роботи, свідомого життя, світогляду. Займається дизайном, музикою та подорожує автостопом.

Він розкаже про те, як навчити того, чого не вчать у школі – бути щасливим?

В школі навчають всього, чого тільки можливо. Але зазвичай не кажуть, що з цим робити в житі, і як, врешті-решт, бути щасливим. Так, п’ять років тому, з «нуля», без патронату комерційних, політичних чи релігійних структур, закинута будівля колишнього дитячого садку перетворилися у ШELTER+ для того, щоб зробити 400 активних молодих людей щасливими. Основна мета – через освіту, культуру, музику, свідомий стиль життя (небайдужість і відповідальність) допомогти і підтримати дітей та молодь на шляху становлення цілісної особистості. Для цього потрібно небагато: бажання, бачення, сильна віра, команда для втілення, творчість та сміливість.

Роман розкаже про те, що команда ШELTER+ не робить нічого надприродного. Прості і дієві принципи можуть радикально змінити всесвіт людини і систему освіти. Він наведе конкретні приклади з досвіду роботи центру, які надихають.

Програма події

Дмитро Кункін — інженер-електронник, випускник факультету електроніки НТУУ «КПІ» (2003 рік), молодший науковий співробітник, аспірант Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона, член Міжнародної Асоціації «Зварювання». Він — керівник кількох наукових досліджень, лауреат стипендій НАН України та Президента; власник патенту, співавтор 15 наукових публікацій.

Дмитро Кункін розкаже про те, як зварювання може покращити життя здорової людини і допомогти одужати хворій людині?

Відомо, що зварювання забезпечує надійне з’єднання твердих матеріалів у промисловості. Завдяки унікальній розробці українських науковців Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона понад 10 років тому прецезійне зварювання почали успішно застосовувати і у хірургії з мінімальним пошкодженням живих тканин в організмі людини. На сьогоднішній день технологія зварювання живих тканини дозволила розробити більше 100 методів оперативних втручань і успішно виконати більш як 50 тисяч операцій в Україні та Росії. Так, у боротьбі за збереження здоров’я людини, а іноді і життя, можливості хірургів були значно розширені. У своїй доповіді Дмитро наведе приклади і розкаже про власний досвід застосування зварювання під час операцій.

Програма події

Єгор Анчишкін — ІТ-підприємець, засновник Viewdle. Закінчив Фізико-Tехнічний Інститут (при КПІ). За свою кар’єру в галузі розробки програмного забезпечення Єгор вів проекти для світових лідерів у сферах проектування сигнальних процессорів, дистрибуції мобільного контенту, віртуальних мобільних операторів та ін. У 2006 році разом з партнерами він заснував старт-ап Viewdle, який створив декілька продуктів для розпізнавання облич у відео. Viewdle двічі визнавався кращим старт-апом Європи (за версіями найвпливовіших конференций LeWeb та Plugg) та підписав потужних клієнтів у США. На даний момент Єгор працює над новим проектом для звичайних рітейлерів, які вирішили спробувати онлайн канали.

Єгор Анчишкін розкаже про те, що софт — це набагато більше, ніж ви думаєте.

Жодна влада, світове об’єднання, громадський рух, або корпорація не здатні врятувати нас від негативних побічних наслідків дій людини. Софт (програмне забезпечення) — це надія для людства. Чому? Тому що софт та ІТ — це практично нескінченні можливості оптимізації того, як ми працюємо, як використовуємо ресурси, виправляємо помилки. Деякі проекти, до яких мав відношення Єгор, є наглядними цьому прикладами. Більш того, у самої дисципліни розробки ПО є чому повчитися в плані організації і управління: адже в цій специфічній діяльності народилися та були апробовані оригінальні підходи до задач взаємодії колективів, управлінням людьми і здобутими знаннями.

Програма події

Володимир Білоконь — художник, вуличний скульптор. Працював ковалем. Одного дня він спробував зробити із заліза підсвічник. Спроба була вдалою. Після цього на прохання друзів він почав робити всілякі металеві фігурки для побуту, що змусило Володимира кинути робітничу справу десять років тому і розпочати свій митецький шлях. Перші роботи незалежного художника можна було побачити на Андріївському узвозі, сьогодні його роботи прикрашають вулиці Києва. Майстер заліза перетворює метал у живі казкові або алегоричні образи.

Володимир поміркує над тим, як зробити життя великих міст більш творчим та людяним?

Які історії приховує у собі місто Київ? Як їх помітити, і яким чином їх відобразити? Закохані ліхтарики, лавка з втомленими стільчиками, смерч або кульбаба з цвяхів, металева кулька, вагітний цвях, літачок на лапках у клітинці, рогатка і равлик, дерево з дозрілими плодами-стільцями – це все міні-образи, які Володимир помітив, уявив та втілив у своїй робітничій майстерні. Його «ідеї, які не ржавіють» запрошують людей звернути увагу прості на перший погляд речі, які роблять життя більш яскравим та людяним, нагадують про важливість помічати красу та наповнювати своє життя маленькими радощами.

Доповідь Володимира Білоконя — це захоплююча подорож творчим шляхом художника у процес створення вуличних образів та історій за допомогою його улюбленого матеріалу — цвяха. Крім відомих у місті Києві робіт він розкаже про ті ідеї, які ще будуть втілені.

Програма події

Валерій Мірочник закінчив Київський Національний Університет імені Т.Шевченка, будував кар’єру у сфері маркетингових комунікацій. Працював як у агентствах, так і на стороні клієнтів, від асистента до маркетинг директора. Улюблена справа останніх років — розвиток старт-апів та перетворення перспективних ідей в успішні прибуткові бізнес-проекти. Валерій став співзасновником благочинного фонду «Україно! Я за тебе!»

Тема презентації Валерія Мірочника «Нанотехнології в Україні. Чи є життя на Марсі?»

Наша цивілізація на початку XXI століття вступила у нову еру нанотехнологій. Багато з нас чули цей термін, однак, не всі можуть відповісти на запитання: «Що це? Яким чином нанотехнології можна застосувати для покращення життя?»

Вже сьогодні провідні світові університети і лабораторії успішно використовують нанотехнології у розробці не тільки електроніки, але й у нових методах боротьби з найпоширенішими хворобами людства такі як ВІЛ/СНІД або онкологічні захворювання. Науковці стверджують, що успішне майбутнє країн великою мірою залежить від того, як вдало вони розвивають та застосовують нанотехнології: у медицині, екології, енергозбереженні тощо. Чи може Україна претендувати на місце серед лідерів науково-технічного прогресу? На це питання надасть спробує відповісти Валерій, для якого розвиток нанотехнологій не просто є новим етапом в особистій кар’єрі, а й сходинка до мети популяризувати Україну у світі.

Програма події

Пауль Пшеничка розкаже про основи проектно-орієнтованого навчання у школах.

Потенціал талановитих дітей в Україні з жагою до навчання вимагає освіту високого рівня. Нажаль, сьогодні школа готує неуспішних людей, які знають правильні відповіді, але бояться зробити помилки і отримати погані оцінки. Але у житті правильних відповідей, як і гарних оцінок не існує. Дітей з неординарним мисленням, зазвичай трієчників, які мають потенціал до експериментів та інновації, сучасна система, що складається з 90% теорії, не здатна залучити. Адже будь-яка нова справа — це 99% спроб і помилок. У часи Інтернет роль вчителя як джерела інформації втратила свою актуальність. Мета педагога полягає у створенні умов для виявлення здібностей, розвитку творчого потенціалу та максимального росту особистості учнів. Місія вчителя — керувати процесом, що вимагає великої практичної роботи.

У своїй доповіді Пауль Пшеничка наведе приклади ефективності методу проектно-орієнтовного навчання, де вчитель зацікавлює та залучає талановитих діток, надає серйозні проектні завдання без відповідей наприкінці підручника, вчить критично мислити і знаходити декілька варіантів відповідей. Також, викладач розкаже про власно засновану науково-дослідницьку академію без вікових або часових рамок, де діти вчаться один в одного.

Програма події

Андрій поміркує над питанням: «Нова візуальна ідентичність України — яка вона?»

Андрій любить вареники і шаровари, але за його словами, це не єдине, чим варто пишатися. Із середини XIX століття змінилося чимало речей. Всі українські сувеніри – з 1988 року. Насправді, Україна не має ні позиціонування, ні стратегії комунікації, ні фірмового стилю. Замовник на ці речі з боку держави – відсутній. Кілька бюджетокрадних проектів всі дружно розкритикували, але з того часу нічого не відбулося. Соромно прилітати в аеропорт Бориспіль та бачити «потворні шрифти, стелю, що протікає, та кліпи з повіями на плазмах під час паспортного контролю».

Андрій не вірить, що щось може раптом змінитися без зусиль. Він стомився від сільської ментальності та жахливого непрофесіоналізму серед чиновників. Він не хоче, щоб усе робилося поспіхом за три місяці до Євро 2012. Тому замовником буде він. У першу чергу, він це робить для себе, бо хоче жити саме тут, в України, бренд якої дійсно подобається: яскравий, прогресивний, професійний, позитивний, міжнародний, і головне – унікальний.

Тому Андрій став бренд-менеджером Україні та оголосив про початок проекту «Україна – бренд». Проект буде розгортатися поступово декілька років і складатися із великої кількості субпроектів. Кожен охочий може взяти участь у цій відкритій ініціативі і зробити свій внесок.

Програма події

Андрій Мітченко розкаже про Розумне використання чистої води.

Нестача і доступ до питної води через надмірне використання та екологічне забруднення – чи не перший серйозний виклик людству на планеті з обмеженими природними ресурсами, оскільки вода – чи не найобхідніший елемент для живлення організму і здоров’я людини. Проста хімічна речовина, вона є складним елементом з точки зору фізики та, навіть, метафізики. Вода може бути живою, цілющою або мертвою. Тож, не вся вода, яку споживає людина, є корисною. Особливо в умовах постіндустріального життя у великих містах. І хоча про це має дбати держава, питання споживання екологічно-чистої води кожна людина вирішує для себе самостійно.

Андрій Мітченко поділиться результатами дослідженнями щодо використання води в Україні та пов’язаними з цим проблемами. Він розкаже про ефект води та її важливість для людини, а також надасть практичні поради, яким чином очищувати та розумно споживати воду у домашніх умовах.

Програма події

Тетяна Гершуні — художник, народилася у Києві. У 1995 році закінчила курс теорії та історії мистецтва в Українській Академії Мистецтв. З 1994 року почала брати участь у незалежних художніх проектах у Києві та Одесі. З 1997 по 2007 жила у Канаді, де у 2000 році закінчила магістерську програму з образотворчого мистецтва Університету провінції Саскатчеван, отримала диплом Майстра Живопису. Разом з цим викладала основи малюнку, дизайну і теорію кольору у коледжах та вищих навчальних закладах провінціях Саскатчеван та Британська Колумбія. З 2009 року живе і працює незалежним художником і куратором проекту «АУТ» у Києві.

Тетяна Гершуні розкаже про Аутизм. Погляд зсередини.

Суспільство називає аутизм відхиленням, а психологи та культурологи — пандемією XXI століття. Протягом останніх тридцяти років кількість народжених дітей-аутистів зросла приблизно у 5 разів. Більше того, впродовж життя людини симптоми аутизму (від греч. αυτός, autos — «сам», аутизм — занурення у себе, відсутність інтересу в емоційному контакті з оточуючими, самодостатність, відлюдність та самотність, мрійливість, замисленість) проявляються у багатьох: коли людина поринає у створення паралельних віртуальних світів, або ж відчуває себе відчуженою, роз’єднаною, самотньою — через зменшення контактів з іншими. Подивитися на аутизм не як проблему, а як можливість запрошує Тетяна Гершуні. Який потенціал закладено у людях з аутизмом? Як бачать світ аутисти? Доповідь розкриє відповіді на ці питання, а також надасть можливість дізнатися, яким чином через творчі мистецькі проекти Тетяна Гершуні разом з іншими художниками надає таким людям в Україні можливість проявити себе і розкрити свій потенціал.

Програма події