На тому світі (не) виспишся: нестача сну та її наслідки
У чоловіків, які сплять по 5 годин, розмір яєчок значно менший, ніж у тих, які сплять понад 7 годин, каже професор нейробіології Метт Волкер. І кращих новин сьогодні ви від нього не почуєте. Аналогічні порушення спостерігаються й у жіночій репродуктивній системі. Ба більше, це лише вершина айсберга під назвою «Наслідки недосипання».
Перелік проблем, які може спричинити нестача сну, нескінченний. Тому в цій статті разом з ученим Меттом Волкером ми спробуємо дослідити, як сон впливає на головні аспекти нашого життя
Соньки vs недрімайли
Складання іспитів, безсонні ночі та з десяток філіжанок кави. Приблизно так виглядає сесія типових студентки чи студента. Головний принцип такий: ліпше ще годинку повчитись, ніж піти спати. Та чи справді це так працює? Метт Волкер пояснює, що все навпаки. Проте всі докази краще показати на конкретних числах.
Професор та його колеги вирішили провести дослідження та перевірити, що буде, якщо не спати всю ніч. Для цього людей розподілили на дві експериментальні групи. Перша спала повноцінні 8 годин, натомість другій групі спати взагалі заборонили. Ба більше, дрімати та вживати кофеїн також не можна було. Наступного дня учасників експерименту під’єднали до апарату МРТ, попросивши вивчити низку нових фактів та виконати тест, щоби перевірити їхню успішність.
Порівнявши дві групи між собою, вчені помітили, що мозок учасників, які не спали, на 40 % гірше запам’ятовував нові факти. Це тривожний результат, особливо з огляду на нестачу сну в сучасного покоління студентів.
Нові вхідні повідомлення для мозку
У головному мозку є відділ, що називається гіпокамп. Це така собі тека для вхідних повідомлень, що отримує нову інформацію, а потім її зберігає.
Якщо поглянути на гіпокамп людей, що сплять повноцінно, то можна побачити здорову навчальну активність. А ось у людей, які не спали, знайти суттєві ознаки активності вченим взагалі не вдалося. Безсоння ніби заблокувало доступ до цієї теки вхідних повідомлень, тож нові факти зовсім не запам’ятовувалися.
Повернімося до щасливчиків, які спали 8 годин. Розмістивши електроди на голові цих учасників, дослідники з’ясували, що під час найглибших стадій сну виникають дуже потужні мозкові хвилі та дивовижні вибухи електричної активності. Їх ще називають сонними веретенами. Саме вони виконують функцію передачі файлів уночі, переміщуючи спогади з беззахисного короткочасного резервуара до стійкішого довгочасного сховища в головному мозку. Опісля ці дані будуть надійно захищені у вашій пам’яті — ніби в справжньому сейфі.
Замість снодійного — прилад майбутнього
З віком здатність до навчання та запам’ятовування суттєво погіршується. Варто лише згадати своїх дідусів і бабусь, які детально описують дні своєї молодості, але можуть забути, де вранці лишили свої окуляри.
Ще одна ознака старіння — поганий сон, особливо під час його глибоких фаз. Це своєю чергою з часом погіршує когнітивні функції.
У центрі сну професора Метта Волкера існує принцип — не вдаватися до снодійних препаратів. Вчений переконаний, що це грубі інструменти, які не сприяють природному сну. Натомість, професор та його колеги розробили інший метод — стимуляцію головного мозку постійним струмом.
Працює це так: на мозок діє низька напруга, яку людина не відчуває. Якщо застосувати ці стимуляції під час сну молодих здорових людей, ніби наспівуючи їх в унісон із хвилями глибокого сну, то можна не лише збільшити ці хвилі, а й майже вдвічі покращити пам’ять.
Волкер сподівається, що в майбутньому такий пристрій зможуть використовувати люди похилого віку та хворі на деменцію, щоби відновити пам’ять та якість глибокого сну.
Щорічний глобальний експеримент
Аби нашкодити своєму здоров’ю, насправді достатньо забрати в себе лише одну годину повноцінного сну. Такий глобальний експеримент проводять двічі на рік у 70 країнах — у ньому беруть участь понад 1.6 млрд людей. Йдеться про перехід на літній час.
Професор пояснює, що навесні, коли ми спимо на годину менше, кількість інфарктів зростає на 24 % вже наступного дня після переходу. Восени ж, коли ми спимо на годину більше, вона навпаки знижується на 21 %. Аналогічну тенденцію, додає Метт Волкер, ми вбачаємо в статистиці аварій на дорогах та навіть самогубств.
Імунні агенти на варті вашого сну
У нашому організмі є секретні агенти імунної системи. Вони швидко знаходять небезпечні елементи та знищують їх. Отже, нам потрібно, щоби цей загін імунних захисників був завжди напоготові.
У наступному експерименті професора однієї ночі сон учасників обмежили до чотирьох годин. Результати показали, що активність імунних клітин знизилася на 70 %. Професор додає, що зараз учені знаходять різні зв’язки між нестачею сну та ризиком розвитку численних різновидів раку. Ці зв’язки настільки сильні, що ВООЗ зараховує всі різновиди роботи в нічну зміну до можливих канцерогенів через порушення ритмів сну та бадьорості.
Можливо, ви чули старий афоризм «На тому світі виспишся». Метт Волкер переконаний, що якраз така порада і зведе людство в могилу, бо що менше ми спимо — то менше живемо.
І якщо більшого ризику появи онкозахворювання чи навіть хвороби Альцгеймера недостатньо, аби вас налякати, то Метт додає ще один факт. Недосипання, на його думку, знищує головну матерію всього біологічного життя — генетичний код ДНК.
Аби перевірити це, групу здорових дорослих людей змусили спати лише по 6 годин на добу протягом тижня, а потім порівняли результати з профілем активності генів, коли ці ж учасники спали по 8 годин.
Результати приголомшили вчених. По-перше, через недосипання порушилася активність 711 генів. По-друге, гени, пов’язані з імунною системою, «вимкнулися», а ті, що впливають на появу пухлин чи хронічних запалень, навпаки стали активнішими.
От халепа! А як же почати краще спати?
Оскільки Метт Волкер ще не втратив надію врятувати людство від безсоння, ось кілька його основних порад для покращення сну.
1. Уникайте згубного впливу алкоголю та кофеїну перед сном.
2. Перестаньте дрімати вдень, якщо вам важко заснути вночі.
3. Лягайте та прокидайтесь в один і той же час у будні та вихідні.
4. Зберігайте прохолоду в кімнаті на рівні 18 градусів.
На жаль, сон — це не розкіш, а беззаперечна біологічна потреба. Саме вона є нашою системою життєзабезпечення та поки що найкращим способом наблизитися до безсмертя.
Гостра нестача сну має катастрофічний вплив на здоров’я, самопочуття та безпеку. Це тиха епідемія, що стрімко перетворюється на одну з найбільших медичних проблем ХХІ століття. Тож професор Волкер закликає повернути собі право на повноцінний сон, наш універсальний ключ до здоров’я.
А ще він зичить нам солодкого й міцного сну!
Матеріал створено на основі виступу Метта Волкера на TED Talks.
Про автора
Владислава Савкова — Авторка TEDxKyiv. Проходила стажування на Радіо Свобода та телеканалі «Настоящее время» у Празі. Здобула ступінь бакалавра політології в Карловому університеті. Нині студентка факультету міжнародних відносин Вищої школи економіки у Празі.
